згадуваний
ЗГАДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згадувати. За дивним збігом обставин танцями керував уже згадуваний студент-політехнік (Ю. Янов., II, 1954, 91); Величезний старовинний вал, зведений в сиву давнину руками рабів і згадуваний ще Геродотом, зараз весь був начинений бетоном та сталлю (Гончар, II, 1959, 388); // згадувано, безос. присудк. сл. А про те, що Зінько ж повставав проти того Денисового шкуродерства, дак уже й не згадувано, мов того й не було (Гр., II, 1963, 423).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | згадуваний | згадувана | згадуване | згадувані |
Родовий | згадуваного | згадуваної | згадуваного | згадуваних |
Давальний | згадуваному | згадуваній | згадуваному | згадуваним |
Знахідний | згадуваний, згадуваного | згадувану | згадуване | згадувані, згадуваних |
Орудний | згадуваним | згадуваною | згадуваним | згадуваними |
Місцевий | на/у згадуваному, згадуванім | на/у згадуваній | на/у згадуваному, згадуванім | на/у згадуваних |