збайдужілий
ЗБАЙДУЖІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до збайдужіти. В реорганізованій станції йому запропонували.. посаду механіка тваринницьких ферм. Збайдужілий до всього, колишній директор погодився,- як ферми, то й ферми (Вол., Місячне срібло, 1961, 198); Ярослав не виходив з темнощів, стояв там дивно збайдужілий (Загреб., Диво, 1968, 248).
2. у знач. прикм. Байдужий, нечуйний. У творах [50-60 рр.] ведеться гостра критика людей збайдужілих, черствих серцем, далеких від народу, його напруженої праці, його дум і турбот (Рад. літ-во, 5, 1966, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | збайдужілий | збайдужіла | збайдужіле | збайдужілі |
Родовий | збайдужілого | збайдужілої | збайдужілого | збайдужілих |
Давальний | збайдужілому | збайдужілій | збайдужілому | збайдужілим |
Знахідний | збайдужілий, збайдужілого | збайдужілу | збайдужіле | збайдужілі, збайдужілих |
Орудний | збайдужілим | збайдужілою | збайдужілим | збайдужілими |
Місцевий | на/у збайдужілому, збайдужілім | на/у збайдужілій | на/у збайдужілому, збайдужілім | на/у збайдужілих |
збайдужіти
ЗБАЙДУЖІТИ, ію, ієш, док. 1. Док. до байдужіти. До невпізнання змінилась Ольга останніми роками. Навіть од чоловіка їй нічого не треба: зовсім збайдужіла до всього, що діється з ним і довкола нього (Шовк., Людина.., 1962, 65); Він перестав помічати, збайдужів і до лютого шалу своїх ворогів і до власних мук і страждань (Коз., Гарячі руки, 1960, 91); Даремно він тоді збайдужів до неї (Гур., Друзі.., 1959, 30).
2. кому. Перестати викликати інтерес, стати нецікавим, неважливим для кого-небудь. - Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як приносяться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Л. Укр., III, 1952, 703).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збайдужію | збайдужіємо |
2 особа | збайдужієш | збайдужієте |
3 особа | збайдужіє | збайдужіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | збайдужів | збайдужіли |
Жіночий рід | збайдужіла | |
Середній рід | збайдужіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збайдужіймо | |
2 особа | збайдужій | збайдужійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | збайдужівши |