заґрунтований
ЗАГРУНТОВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. час. мин. ч. до загрунтувати; // у знач. прикм. У Київському музеї українського мистецтва експонується ікона «Розп'яття» з портретним зображенням лубенського полковника Леонтія Свічки.. Невеликий за розміром (83х58 см) твір виконаний темперою по загрунтованій дошці (Мист., І, 1961, 42); За кілька днів з'явився [у Романа Петровича] великий підрамник з загрунтованим і натягнутим на нього полотном (Коз., Сальвія, 1959, 74).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заґрунтований | заґрунтована | заґрунтоване | заґрунтовані |
Родовий | заґрунтованого | заґрунтованої | заґрунтованого | заґрунтованих |
Давальний | заґрунтованому | заґрунтованій | заґрунтованому | заґрунтованим |
Знахідний | заґрунтований, заґрунтованого | заґрунтовану | заґрунтоване | заґрунтовані, заґрунтованих |
Орудний | заґрунтованим | заґрунтованою | заґрунтованим | заґрунтованими |
Місцевий | на/у заґрунтованому, заґрунтованім | на/у заґрунтованій | на/у заґрунтованому, заґрунтованім | на/у заґрунтованих |