зашлюбитися
ЗАШЛЮБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. зашлюбляться; док., заст. Одружитися. Зашлюбитись - не дощик перечекати (Номис, 1864, № 8851).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашлюблюся | зашлюбимося |
2 особа | зашлюбишся | зашлюбитеся |
3 особа | зашлюбиться | зашлюбляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашлюбився | зашлюбилися |
Жіночий рід | зашлюбилася | |
Середній рід | зашлюбилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашлюбімося | |
2 особа | зашлюбися | зашлюбіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашлюбившись |