зачаїтися
ЗАЧАЇТИСЯ, аюся, аїшся, док., розм. Заховатися, намагаючись лишитися непоміченим. Обережно, мовби там усередині хтось зачаївся, Ярошенки переступили поріг (Мак., Вибр., 1956, 589).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачаюся | зачаїмося |
2 особа | зачаїшся | зачаїтеся |
3 особа | зачаїться | зачаяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зачаївся | зачаїлися |
Жіночий рід | зачаїлася | |
Середній рід | зачаїлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачаїмося | |
2 особа | зачаїся | зачаїться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зачаївшись |