зацмокати
ЗАЦМОКАТИ, аю, аєш, док., чим і без додатка, розм. Почати цмокати. - Дванадцятеро поросят привела [свиня]..- Ай, ай, ай! - зацмокав Вовк.- Аж мені слина на язик набігає (Фр., IV, 1950, 86); За кілька днів Макс приніс книжку й зацмокав товстими губами (Панч, Ерік.., 1950, 6); // перен. Почати видавати звуки, схожі на цмокання (про механізми). Впровадили механізоване доїння. Скотний двір [колгоспу] задзвенів залізом, зацмокав клапанами, загув моторами (Вол., Місячне срібло, 1961, 187).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зацмокаю | зацмокаємо |
2 особа | зацмокаєш | зацмокаєте |
3 особа | зацмокає | зацмокають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зацмокав | зацмокали |
Жіночий рід | зацмокала | |
Середній рід | зацмокало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зацмокаймо | |
2 особа | зацмокай | зацмокайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зацмокавши |