заточувальник
ЗАТОЧУВАЛЬНИК, а, ч., техн. Той, хто заточує (див. заточувати1 ) що-небудь. Заточування [різців] звичайно виконують заточувальники (Різальні інстр.., 1959, 99).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заточувальник | заточувальники |
Родовий | заточувальника | заточувальників |
Давальний | заточувальникові, заточувальнику | заточувальникам |
Знахідний | заточувальника | заточувальників |
Орудний | заточувальником | заточувальниками |
Місцевий | на/у заточувальнику, заточувальникові | на/у заточувальниках |
Кличний | заточувальнику | заточувальники |