заражати
ЗАРАЖАТИ, аю, аєш і рідко ЗАРАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРАЗИТИ, ражу, разиш, док., перех. 1. Передавати заразу кому-, чому-небудь. [Орлюк]: Ви в нашому селі заражали людей коростою? [Вірський:] Так. Коростою, лишаями, трахомою... [Голоси з місць:] Він рятував нас від неволі! (Довж., І, 1958, 377); Кір, кажуть, дуже заразна неміч, то краще цього листа спалити, щоб ним Вашої дітвори.. не заразити (Мирний, V, 1955, 405); - Він тебе заразить, і за два роки в тебе теж провалиться ніс (Тулуб, Людолови, II, 1957, 241); Деякі дослідники спостерігали, що коли нематоду закопати в землю завглибшки на 1 м, то вона знову може вибратися в самий верхній шар грунту й заразити рослини (Шкідн. поля.., 1949. 10); // Насичувати повітря, воду і т. ін. чим-небудь шкідливим для здоров'я.
2. перен. Викликати схожий до свого настрій, почуття, передавати схильність до чого-небудь, захоплювати когось чим-небудь. Хоч сам Іван робив добре, але його вічне бурчання, квасне та якесь заспане лице, осовілі очі, - все те обдавало його якоюсь атмосферою лінивства, котра заражувала і обезсилювала других (Фр., III, 1950, 126); Від цієї жінки віє випромінююча радість життя, заражаючи все, що її оточує (Галан, Гори.., 1956, 136); - Що ж. Давай [грати], - погодився Дорош, якого заразила Джмеликова веселість (Тют., Вир, 1964, 164).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заражаю | заражаємо |
2 особа | заражаєш | заражаєте |
3 особа | заражає | заражають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заражатиму | заражатимемо |
2 особа | заражатимеш | заражатимете |
3 особа | заражатиме | заражатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заражав | заражали |
Жіночий рід | заражала | |
Середній рід | заражало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заражаймо | |
2 особа | заражай | заражайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заражаючи | |
Минулий час | заражавши |