записувач
ЗАПИСУВАЧ, а, ч. Той, хто записує усну народну творчість, мову і т. ін. Невтомний записувач фольклору, автор поважних теоретичних праць про характер і природу української народної мелодії, Лисенко перший своїми гармонізаціями.. подав самоцвіти нашого мелосу в золотій оправі тогочасної музичної мислі (Рильський, III, 1956, 351).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | записувач | записувачі |
Родовий | записувача | записувачів |
Давальний | записувачеві, записувачу | записувачам |
Знахідний | записувача | записувачів |
Орудний | записувачем | записувачами |
Місцевий | на/у записувачі, записувачу, записувачеві | на/у записувачах |
Кличний | записувачу | записувачі |