запирхати
ЗАПИРХАТИ, аю, аєш, док. 1. Почати пирхати, з шумом випускати повітря через ніздрі. Запирхали коні, гайдамаки жваво загомоніли (Головко, II, 1957, 570).
2. перен. Випускаючи газ, пару, почати утворювати короткі уривчасті звуки; запахкати. За вікном запирхав мотор, загарчали гальма (Збан., Сеспель, 1961, 143); Зненацька у колгоспному дворі зачхав, запирхав трактор з-під повітки (Вирган, В розп. літа, 1959, 124).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запирхаю | запирхаємо |
2 особа | запирхаєш | запирхаєте |
3 особа | запирхає | запирхають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запирхав | запирхали |
Жіночий рід | запирхала | |
Середній рід | запирхало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запирхаймо | |
2 особа | запирхай | запирхайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запирхавши |