заокруглення
ЗАОКРУГЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. заокруглити і стан за знач. заокруглитися. Підвищенню стійкості різця й поліпшенню якості оброблюваної поверхні сприяє заокруглення його вершини (Різальні інстр., 1959, 26).
2. Округлена або вигнута частина чого-небудь; вигин. На заокругленні колії вона визирнула з будки й побачила всю валку (Донч., VI, 1957, 170); У великих білках Пігловського злякано ворушаться дрібні чоловічки і застрягають в нижньому, тупішому заокругленні очей (Стельмах, Хліб.., 1959, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заокруглення | заокруглення |
Родовий | заокруглення | заокруглень |
Давальний | заокругленню | заокругленням |
Знахідний | заокруглення | заокруглення |
Орудний | заокругленням | заокругленнями |
Місцевий | на/у заокругленні | на/у заокругленнях |
Кличний | заокруглення | заокруглення |