замотаний
ЗАМОТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замотати1 1, 2. Кузьмін уже був на ногах - в акуратно замотаних солдатських обмотках, в підперезаній широким поясом сатиновій сорочці (Збан., Сеспель, 1961, 49); За хвилину надбігла Марійка, так замотана здоровою хусткою, що самий острий червоний носик визирав на світ божий (Коцюб., І, 1955, 131); Обличчя його все ще було забинтоване; замотана в бинти рука. висіла на перев'язі (Сміл., Сашко, 1957, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замотаний | замотана | замотане | замотані |
Родовий | замотаного | замотаної | замотаного | замотаних |
Давальний | замотаному | замотаній | замотаному | замотаним |
Знахідний | замотаний, замотаного | замотану | замотане | замотані, замотаних |
Орудний | замотаним | замотаною | замотаним | замотаними |
Місцевий | на/у замотаному, замотанім | на/у замотаній | на/у замотаному, замотанім | на/у замотаних |