замаячити
ЗАМАЯЧИТИ1, ячу, ячиш і ЗАМАЯЧІТИ, ію, ієш, док. Почати маячити; завиднітися. Он щось замаячило біля хвіртки (Мирний, IV, 1955, 62); От як стала зоря трохи Золотити шлях широкий. Замаячили і гори (Манж., Тв., 1955, 189); За півгодини яких спереду замаячили вітряки (Головко, І, 1957, 100); З-за дерев замаячіли людські постаті (Стельмах, На.. землі, 1949, 554).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замаячу | замаячимо |
2 особа | замаячиш | замаячите |
3 особа | замаячить | замаячать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замаячив | замаячили |
Жіночий рід | замаячила | |
Середній рід | замаячило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замаячімо | |
2 особа | замаячи | замаячіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | замаячивши |