замашка
ЗАМАШКА, и, ж., розм. Звичка, нахил до чого-небудь. Без жалю, немилосердно він катував лихую замашку до крадіжки (Мирний, III, 1954, 387); Гарна дівка, тільки в неї Ледарські замашки (Воскр., З перцем!, 1957, 117); Хлопець і сам пробував орудувати нею [гирлигою], переймаючи чабанські замашки (Гончар, Таврія, 1952, 158).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замашка | замашки |
Родовий | замашки | замашок |
Давальний | замашці | замашкам |
Знахідний | замашку | замашки |
Орудний | замашкою | замашками |
Місцевий | на/у замашці | на/у замашках |
Кличний | замашко | замашки |