заколядувати
ЗАКОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, док., етн. 1. Почати колядувати, співати колядку. Жінки заколядували, вихваляючи гостинність господаря з господинею (Кок., Новели, 1962, 94); На небі з'явилась зірка, а під вікном пролунали дитячі голоси колядників. Заколядували найменші (Гжицький, У світ.., 1960, 82).
2. Проспівати колядку. Уже по других краях села стихла колядка, уже і світло де-не-де тільки горіло, а наші колядники все ще бігали та відшукували, кому, б заколядувати (Мирний, III, 1954, 43).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заколядую | заколядуємо |
2 особа | заколядуєш | заколядуєте |
3 особа | заколядує | заколядують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заколядував | заколядували |
Жіночий рід | заколядувала | |
Середній рід | заколядувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заколядуймо | |
2 особа | заколядуй | заколядуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заколядувавши |