заквітати
ЗАКВІТАТИ, ає, недок., ЗАКВІТНУТИ, не; мин. ч. заквітнув, заквітла, ло; док. Починати квітнути, розквітати, покриватися квітами. Цвіт жоржини - України цвіт, Заквітає на порі дожинку (Брат., Пора.., 1960, 19); І заквітне ваше поле І зазеленіє, - Знов його весна прекрасна Квіточками вкриє (Л. Укр., І, 1951, 60); Хороша пора починається. Швидко все засміється, зазеленіє, заквітне (Речм., Весн. грози, 1961, 105).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заквітаю | заквітаємо |
2 особа | заквітаєш | заквітаєте |
3 особа | заквітає | заквітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заквітатиму | заквітатимемо |
2 особа | заквітатимеш | заквітатимете |
3 особа | заквітатиме | заквітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заквітав | заквітали |
Жіночий рід | заквітала | |
Середній рід | заквітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заквітаймо | |
2 особа | заквітай | заквітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заквітаючи | |
Минулий час | заквітавши |