задавакуватість
ЗАДАВАКУВАТІСТЬ, тості, ж., зневажл. Властивість за знач. задавакуватий. Його побоювання підсилювала задавакуватість машиніста з екскаватора (Коцюба, Нові береги, 1959, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | задавакуватість | задавакуватості |
Родовий | задавакуватості, задавакуватости | задавакуватостей |
Давальний | задавакуватості | задавакуватостям |
Знахідний | задавакуватість | задавакуватості |
Орудний | задавакуватістю | задавакуватостями |
Місцевий | на/у задавакуватості | на/у задавакуватостях |
Кличний | задавакуватосте | задавакуватості |