загощувати
ЗАГОЩУВАТИ, ую, уєш і ЗАГОЩАТИ, аю, аєш, недок., ЗАГОСТИТИ, ощу, остиш, док., діал. 1. неперех., куди, до кого. Приходити в гості або з іншою метою; навідуватися. Хіба де раз або два в рік загощували в хату пасічника Семіона деякі газди (Фр., VIII, 1952, 217); Сини Юри ховалися з іншими хлопцями по лісах і тільки час од часу ночами загощували до старого за харчами (Ірчан, II, 1958, 188); - Дайте лиш адресу, де мешкаєте, я загощу до вас (Укр.. казки, 1951, 344); [Бабуся (до Ведмедя): ] Чи не могла б я вас просити Колись до мене; загостити (Олесь, Вибр., 1958, 481); * Образно. У палати королівські загостили жаль і туга, - се були найвищі гості (Л. Укр., 1, 1951, 437).
2. перех. Задобрювати, часто пригощаючи або запрошуючи в гості. - Аж сам дивуюсь тепер: як міг до такої ганьби - до приписок дожитись? До того дійшов був, що всякий непотріб напував, загощав, щоб тільки слави добути. А що та слава?.. (Гончар, Тропка, 1963, 337).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загощую | загощуємо |
2 особа | загощуєш | загощуєте |
3 особа | загощує | загощують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загощуватиму | загощуватимемо |
2 особа | загощуватимеш | загощуватимете |
3 особа | загощуватиме | загощуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загощував | загощували |
Жіночий рід | загощувала | |
Середній рід | загощувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загощуймо | |
2 особа | загощуй | загощуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | загощуючи | |
Минулий час | загощувавши |