епічність
ЕПІЧНІСТЬ, ності, ж, Абстр. ім. до епічний 1. На епічність я великої претензії не маю, і коли мені сей «вищий рід поезії» не дасться, то я не буду тим дуже гризтися (Л. Укр., V, 1956, 438); Тяжіння до епічності й монументалізму є взагалі однією з характерних рис сучасного радянського роману (Про багатство л-ри, 1959, 206).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епічність | епічності |
Родовий | епічності, епічности | епічностей |
Давальний | епічності | епічностям |
Знахідний | епічність | епічності |
Орудний | епічністю | епічностями |
Місцевий | на/у епічності | на/у епічностях |
Кличний | епічносте | епічності |