дутар
ДУТАР, я, ч . Народний щипковий музичний інструмент з двома струнами (поширений у республіках Середньої Азії). Без угаву співали [люди] народних пісень, набожно-мрійно слухали або ж включалися в акомпанемент.. на своєрідних кобзах, дутарях та цяцькованих бубонах (Ле, Міжгір'я, 1953, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дутар | дутарі |
Родовий | дутаря | дутарів |
Давальний | дутареві, дутарю | дутарям |
Знахідний | дутар | дутарі |
Орудний | дутарем | дутарями |
Місцевий | на/у дутарі | на/у дутарях |
Кличний | дутарю | дутарі |