дитинство
ДИТИНСТВО, а, с. 1. Дитячий вік, дитячі роки. Спогади про раннє дитинство остались [залишились] у мене хаотичні (Вас., IV, 1960, 10); Пушкін і Шевченко.. Які несхожі були у них дитинство та юність! (Рильський, III, 1956, 186); // Стан дитини до повноліття. З перших днів свого існування Радянська влада одним з найважливіших завдань ставила охорону материнства і дитинства, зміцнення сім'ї (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 5).
2. Збірн. до дитина. І до архіву слово «гріх» Здали не без підстави Ми всі, навчавши слів нових Дитинство кучеряве (Рильський, Поеми, 1957, 284).
@ Впадати (впасти, упадати, упасти) в дитинство - діяти, міркувати, поводитися несерйозно, по-дитячому. Я зазначив у їй [оповістці в газеті], що можу вчити дітей, а також і старих, що впали в дитинство (Сам., II, 1958, 271).
3. кого, чого, перен. Первісний стан. Дикунство.. Нижчий ступінь. Дитинство людського роду. Люди жили ще в місцях свого первісного перебування, в тропічних або субтропічних лісах (Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дитинство | дитинства |
Родовий | дитинства | дитинств |
Давальний | дитинству | дитинствам |
Знахідний | дитинство | дитинства |
Орудний | дитинством | дитинствами |
Місцевий | на/у дитинстві | на/у дитинствах |
Кличний | дитинство | дитинства |