державець
ДЕРЖАВЕЦЬ, вця, ч., заст. 1. Володар (що має права монарха). [Орися:] Правом батька, силою державця чи владою рабовладільця [рабовласника] ви користуєтесь, що проганяєте мене? (Кроп., III, 1959, 86); Не може бути у однім краю два державці (Фр., XVI, 1955, 18); // перен., розм. Член уряду, державний діяч. Кожне бачить, що радянська держава не хоче зла людям, а тільки добра, бо самі люди державців обирали,.. кохають і шанують їх (Ю. Янов., І, 1958, 570).
2. Той, хто користувався ранговими землями. Існував термін «державці», який відбивав тимчасовий характер користування.. ранговими землями представниками козацької старшини (Іст. УРСР, І, 1953, 272); - Нема гірших панів від тих клятих державців та шляхти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 359); // Великий землевласник; поміщик. Козацька старшина за коронного гетьмана, за старост, за державців.. руку тягла (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | державець | державці |
Родовий | державця | державців |
Давальний | державцеві, державцю | державцям |
Знахідний | державця | державців |
Орудний | державцем | державцями |
Місцевий | на/у державці, державцеві | на/у державцях |
Кличний | державцю | державці |
державка
ДЕРЖАВКА, и, ж. Пристрій для закріплення різців на стругальних верстатах. На багатьох заводах за останні роки при обробці деталей на стругальних верстатах впроваджені спеціальні державки - пристрої, в які вставляють по кілька різців (Верстати-гіганти, 1958, 62); Мені і моєму напарникові.. доручено виготовляти інструмент, зокрема державки до різців (Веч. Київ, 4. IV 1958, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | державка | державки |
Родовий | державки | державок |
Давальний | державці | державкам |
Знахідний | державку | державки |
Орудний | державкою | державками |
Місцевий | на/у державці | на/у державках |
Кличний | державко | державки |