гуляй-город
ГУЛЯЙ-ГОРОД, а, ч. Пересувна бойова споруда із окремих щитів з бійницями, що використовувалася російськими військами та запорізькими козаками при облозі фортець і т. ін. До стін монастиря, нарешті, підкотили гуляй-городи, заплетені лозою і набиті землею башти, з яких повстанці могли розстрілювати монахів через стіни (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гуляй-город | гуляй-городи |
Родовий | гуляй-города | гуляй-городів |
Давальний | гуляй-городові, гуляй-городу | гуляй-городам |
Знахідний | гуляй-город | гуляй-городи |
Орудний | гуляй-городом | гуляй-городами |
Місцевий | на/у гуляй-городі | на/у гуляй-городах |
Кличний | гуляй-городе | гуляй-городи |