гегемонія
ГЕГЕМОНІЯ, ї, ж. Провідна роль, перевага в силі, виливі, керівництві. Маркс і Енгельс дали основні начерки ідеї гегемонії (керівної ролі) пролетаріату (Біогр. Леніна, 1955, 75); Резолюція [1925 р.] різко засуджувала грубе адміністрування в літературі і закликала до вільного змагання різних груп і течій, тримаючи курс на гегемонію пролетарської літератури (Рад. літ-во, 3, 1958, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гегемонія | гегемонії |
Родовий | гегемонії | гегемоній |
Давальний | гегемонії | гегемоніям |
Знахідний | гегемонію | гегемонії |
Орудний | гегемонією | гегемоніями |
Місцевий | на/у гегемонії | на/у гегемоніях |
Кличний | гегемоніє | гегемонії |