газувати
ГАЗУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Насичувати газом (див. газ 1 1); // Протруювати газом. Насіння кормових бобів, ушкоджене зерноїдом, газують хлорсумішшю або хлорпікрином (Колг. Укр., 6, 1962, 27).
2. розм. Посилювати подачу пального для збільшення швидкості руху машини, літака і т. ін. Він [шофер] немилосердно газував, натискував на стартер, як тільки стихав мотор, вміло маневрував між калюжами та вирвами (Дмит., Наречена, 1959, 113); - Газуй, не жалій! - гукнув Тарас трактористу, і за мить нам в обличчя вдарила хмара їдучого диму (Мур., Бук. повість, 1959, 305); // Випускати газ, намагаючись зрушити машину з місця. [Олександр:] Дощ розмочив землю... Розквасив дороги... Позастрявали машини в болоті. Ревуть мотори... Газують... (Мокр., П'єси, 1959, 167).
3. перен., рвзм. Швидко йти чи їхати, швидко пересуватися. - Ну, чорнява, чого задумалась? Газуй на наше поле (Збан., Переджнив'я, 1955, 371).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | газую | газуємо |
2 особа | газуєш | газуєте |
3 особа | газує | газують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | газуватиму | газуватимемо |
2 особа | газуватимеш | газуватимете |
3 особа | газуватиме | газуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | газував | газували |
Жіночий рід | газувала | |
Середній рід | газувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | газуймо | |
2 особа | газуй | газуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | газуючи | |
Минулий час | газувавши |