вісім
ВІСІМ, восьми і вісьмох, числ. кільк. Назва числа та цифри 8; // чого. Кількість із 8 одиниць. Льняної пряжі три півмітки. Серпанків вісім на намітки, І двісті валяних гнотів (Котл., І, 1952, 181); Підривали мене Вісім раз у житті. Але я не звернув 3 трудового путі (Воронько, Три покоління, 1950, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА |
---|---|
Називний | вісім |
Родовий | восьми, вісьмох |
Давальний | восьми, вісьмом |
Знахідний | вісім, вісьмох |
Орудний | вісьма, вісьмома |
Місцевий | на/у восьми, вісьмох |
восьмеро
ВОСЬМЕРО, вісьмох, числ., збірн. Вісім (уживається з іменниками чоловічого роду, що означають живих істот, з іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками в множині). І нас усіх у сім'ї було восьмеро: дядько, дядина, п'ятеро дітей та я (Мирний, І, 1954, 71); У старого Лук'яна Хомутенка сімеєчка дай боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Тют., Вир, 1964, 48); Восьмеро студентів; Восьмеро качат; Восьмеро відер.
ВІДМІНОК | ОДНИНА |
---|---|
Називний | восьмеро |
Родовий | вісьмох |
Давальний | вісьмом |
Знахідний | восьмеро, вісьмох |
Орудний | вісьмома |
Місцевий | на/у вісьмох |