відточуватися
ВІДТОЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДТОЧИТИСЯ, очиться, док. 1. Ставати дуже гострим унаслідок точіння. Відточився ніж.
2. перен. Вдосконалюватися, набувати завершеності; відшліфовуватися. Відточується акторська майстерність.
3. тільки недок. Пас. до відточувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відточуюся | відточуємося |
2 особа | відточуєшся | відточуєтеся |
3 особа | відточується | відточуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відточуватимуся | відточуватимемося |
2 особа | відточуватимешся | відточуватиметеся |
3 особа | відточуватиметься | відточуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відточувався | відточувалися |
Жіночий рід | відточувалася | |
Середній рід | відточувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відточуймося | |
2 особа | відточуйся | відточуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відточуючись | |
Минулий час | відточувавшись |