відломлювання
ВІДЛОМЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відломлювати й відломлюватися. Руйнуючи деревину, гриб спричиняється до відломлювання і опадання гілок (Бот. ж., Х, 1, 1953, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відломлювання | відломлювання |
Родовий | відломлювання | відломлювань |
Давальний | відломлюванню | відломлюванням |
Знахідний | відломлювання | відломлювання |
Орудний | відломлюванням | відломлюваннями |
Місцевий | на/у відломлюванні | на/у відломлюваннях |
Кличний | відломлювання | відломлювання |