вшелепатися
ВШЕЛЕПАТИСЯ (УШЕЛЕПАТИСЯ), аюся, аєшся, док., у що, фам. Ненароком потрапити, прожогом вбігти куди-небудь. Побігла [Ніна] й прожогом вшелепалась просто в світлицю (Н.-Лев., IV, 1956, 236); // перен. Невдало, нещасливо, недоречно потрапити в що-небудь. [Чорт:] Часом у таке вшелепаєшся, що й роги зовсім поламаєш. Хе-хе-хе!.. (Крот., Вибр., 1959, 467); - Може, думаємо, здуру десь хлопець у біду вшелепався, може, допомогти йому треба... (Гончар, І, 1954, 276).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вшелепаюся | вшелепаємося |
2 особа | вшелепаєшся | вшелепаєтеся |
3 особа | вшелепається | вшелепаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вшелепався | вшелепалися |
Жіночий рід | вшелепалася | |
Середній рід | вшелепалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вшелепаймося | |
2 особа | вшелепайся | вшелепайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вшелепавшись |