впущений
ВПУЩЕНИЙ 1 (УПУЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до впускати1. Нова невеличка громадка одвідувачів увіходить, впущена ключарем (Л. Укр., II, 1951, 482); Крапля соку, вижата з кореневища [дудника лісового] і впущена в дупло хворого зуба, заспокоює біль (Лікар. рослини.., 1958, 30).
ВПУЩЕНИЙ2 див. упущений 1.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | впущений | впущена | впущене | впущені |
Родовий | впущеного | впущеної | впущеного | впущених |
Давальний | впущеному | впущеній | впущеному | впущеним |
Знахідний | впущений, впущеного | впущену | впущене | впущені, впущених |
Орудний | впущеним | впущеною | впущеним | впущеними |
Місцевий | на/у впущеному, впущенім | на/у впущеній | на/у впущеному, впущенім | на/у впущених |