вирачковувати
ВИРАЧКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИРАЧКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. 1. неперех. Вилазити рачки звідки-небудь, кудись. У скупім передранковім світанні гетьман ледве побачив, як вирачковував той [чоловік] з тісного запічка (Ле, Наливайко, 1957, 320); З хати, двері в яку були прочинені, вирачкувало замурзане по самісінькі вуха дитинча (М. Ол., Леся, 1960, 84).
2. тільки док., перех. Облазити рачки шо-небудь. Як упущу починок і нема нікого... Іноді всю хату вирачкую (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вирачковую | вирачковуємо |
2 особа | вирачковуєш | вирачковуєте |
3 особа | вирачковує | вирачковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вирачковуватиму | вирачковуватимемо |
2 особа | вирачковуватимеш | вирачковуватимете |
3 особа | вирачковуватиме | вирачковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вирачковував | вирачковували |
Жіночий рід | вирачковувала | |
Середній рід | вирачковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вирачковуймо | |
2 особа | вирачковуй | вирачковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вирачковуючи | |
Минулий час | вирачковувавши |