вимушеність
ВИМУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до вимушений 3. Усміхнувся [Пранек], ледве приховуючи вимушеність посмішки (Ле, Клен. лист, 1960, 61); Вже як не бувало тієї скованості, вимушеності, незграбності (Гончар, Новели, 1954, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вимушеність | вимушеності |
Родовий | вимушеності, вимушености | вимушеностей |
Давальний | вимушеності | вимушеностям |
Знахідний | вимушеність | вимушеності |
Орудний | вимушеністю | вимушеностями |
Місцевий | на/у вимушеності | на/у вимушеностях |
Кличний | вимушеносте | вимушеності |