видутий
ВИДУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до видути1.
2. у знач. прикм. Який має округло вигнуту назовні поверхню; випуклий. Горбов тонкими пальцями якось легко, немов піаніст по клавішах, пробігся по всіх видутих на сухій Пакришневій спині хребцях, скривився невдоволено від одному йому відомих наслідків огляду (Збан., Сеспель, 1961, 51).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | видутий | видута | видуте | видуті |
Родовий | видутого | видутої | видутого | видутих |
Давальний | видутому | видутій | видутому | видутим |
Знахідний | видутий, видутого | видуту | видуте | видуті, видутих |
Орудний | видутим | видутою | видутим | видутими |
Місцевий | на/у видутому, видутім | на/у видутій | на/у видутому, видутім | на/у видутих |