ваканцьовий
ВАКАНЦЬОВИЙ, а, е, заст. 1. Вакантний.
2. Відставний. Ісправники все ваканцьові (Котл., І, 1952, 128).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ваканцьовий | ваканцьова | ваканцьове | ваканцьові |
Родовий | ваканцьового | ваканцьової | ваканцьового | ваканцьових |
Давальний | ваканцьовому | ваканцьовій | ваканцьовому | ваканцьовим |
Знахідний | ваканцьовий, ваканцьового | ваканцьову | ваканцьове | ваканцьові, ваканцьових |
Орудний | ваканцьовим | ваканцьовою | ваканцьовим | ваканцьовими |
Місцевий | на/у ваканцьовому, ваканцьовім | на/у ваканцьовій | на/у ваканцьовому, ваканцьовім | на/у ваканцьових |