бісоціація
БІСОЦІАЦІЯ, -ї, ж. Психологічний механізм уяви, фантазії, творчого процесу, що здійснює нові поєднання компонентів досвіду; умовою, необхідною для здійснення акту бісоціації, є тимчасове усунення свідомого контролю; бісоціації сприяє саме підсвідома робота психіки, де немає ані стереотипного руху думки, ані стереотипних автоматизованих навичок; тільки у стані психіки, вільному від стереотипів, творча уява може поєднувати непоєднуване, утворювати нові синтези.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бісоціація | бісоціації |
Родовий | бісоціації | бісоціацій |
Давальний | бісоціації | бісоціаціям |
Знахідний | бісоціацію | бісоціації |
Орудний | бісоціацією | бісоціаціями |
Місцевий | на/у бісоціації | на/у бісоціаціях |
Кличний | бісоціаціє | бісоціації |