бубон
БУБОН, бна, ч. Ударний музичний інструмент. По всьому селі пішла чутка, що в нас весілля; музики грають, у бубон б'ють, - весело було, бучно! (Вовчок, І, 1955, 79); Загриміли труби, загули бубни: то молодий раджа скликав військо (Н.-Лев., IV, 1956, 33); Співали баяни, гримів із дзвониками бубон (Кучер, Чорноморці, 1956, 348); * У порівн. Зосталася Одарка з трьома невеличкими дітками-дівчатками без грошей.. Злидні, кругом злидні, голі, як бубон (Мирний, І, 1954, 49); А вишень, а груш солодких було, як наїсися - цілий день живіт як бубон (Довж., Зач. Десна, 1957, 462); - Запекла баба, а дурна, як бубон (Збан., Малин. дзвін, 1958, 137).
БУБОН, у, ч. Напухла лімфатична залоза.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бубон | бубни |
Родовий | бубна | бубнів |
Давальний | бубнові, бубну | бубнам |
Знахідний | бубон | бубни |
Орудний | бубном | бубнами |
Місцевий | на/у бубні | на/у бубнах |
Кличний | бубне | бубни |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бубон | бубони |
Родовий | бубону | бубонів |
Давальний | бубонові, бубону | бубонам |
Знахідний | бубон | бубони |
Орудний | бубоном | бубонами |
Місцевий | на/у бубоні | на/у бубонах |
Кличний | бубоне | бубони |
бубоніти
БУБОНІТИ, ню, ниш, недок. 1. перех. і без додатка. Говорити невиразно; бурмотіти. Ніби в нас і в хаті повеселішало: і брат заговорить, і братова всміхнеться, й дітвора бубонить, регочеться (Вовчок, І, 1955, 4); Семенець стояв серед шляху один, длубався в своєму гаманці і щось бубонів сам до себе (Вас., II, 1959, 49); - Який може бути сон, - бубонів професор. - Я давно втратив сон (Кучер, Чорноморці, 1956, 178); // Неголосно читати, вивчати урок. Деякі [школярі] сиділи.. і бубоніли завдану лекцію (Фр., І, 1955, 239).
2. неперех. Дрібно стукати. Щось глухо бубонить біля вікна - все стук і стук з самісінького ранку... (Голов., Поезії, 1955, 104); В чорні шибки б'ються перші вогкі сніжинки, глухо бубонять важкими мокрими кульками у скло (Коз., Зол. грамота, 1939, 13).
3. неперех. Бити в бубон; грати (про бубон). "Лихо буде", - бубонить бубон на весь куток та до скрипки прислухається (Кос., Новели, 1962, 18).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бубоню | бубонимо |
2 особа | бубониш | бубоните |
3 особа | бубонить | бубонять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бубонітиму | бубонітимемо |
2 особа | бубонітимеш | бубонітимете |
3 особа | бубонітиме | бубонітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бубонів | бубоніли |
Жіночий рід | бубоніла | |
Середній рід | бубоніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бубонімо | |
2 особа | бубони | бубоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бубонячи | |
Минулий час | бубонівши |