благодійництво
БЛАГОДІЙНИЦТВО, -а, с. і БЛАГОДІЙНІСТЬ, -ності, ж. Добровільна безкорислива пожертва фізичних або юридичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової, організаційної чи іншої допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство. // Діяльність, завдяки якій громадські та приватні ресурси добровільно спрямовуються їхніми власниками для допомоги окремим соціально незахищеним групам людей, вирішення суспільних проблем, а також поліпшення умов громадського життя; така підтримка надається не тільки біднякам, які живуть у злиднях, а й тим людям (громадським активістам, фахівцям, представникам творчих професій, учням і студентам) та некомерційним і неполітичним організаціям, котрі відчувають нестачу в коштах для вирішення індивідуальних, професійних, культурних та суспільних завдань.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | благодійництво | благодійництва |
Родовий | благодійництва | благодійництв |
Давальний | благодійництву | благодійництвам |
Знахідний | благодійництво | благодійництва |
Орудний | благодійництвом | благодійництвами |
Місцевий | на/у благодійництві | на/у благодійництвах |
Кличний | благодійництво | благодійництва |