аргументація
АРГУМЕНТАЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. Те саме, що аргументування. Відчуваєш силу в його такій грубій, але й незаперечній аргументації (Ле, Міжгір'я, 1953і 342).
2. Сукупність аргументів (у 1 знач.). Властивої полемічної аргументації в його [І. Вишенського] писаннях не так багато, як би веліла догадуватися назва полеміста (Фр., XVI, 1955, 426); Галілей розробив філософську й фізичну аргументацію на користь системи Коперника про обертання Землі навколо Сонця (Наука.., 10, 1958, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аргументація | аргументації |
Родовий | аргументації | аргументацій |
Давальний | аргументації | аргументаціям |
Знахідний | аргументацію | аргументації |
Орудний | аргументацією | аргументаціями |
Місцевий | на/у аргументації | на/у аргументаціях |
Кличний | аргументаціє | аргументації |