антитеза
АНТИТЕЗА, и, ж. 1. Протилежність; протиставлення. У справжнього таланта його твір мусить бути антитезою його біографії, бо, творячи, він завжди вільний від свого щоденного "я" (Л. Укр., V, 1956, 261); З кожною її [трилогії Л. Толстого] частиною все яскравіше і різкіше виступає антитеза: "дворянство - народ" (Рад. літ-во, 2, 1957, 107); // літ. Стилістичний прийом, що полягає у зіставленні протилежних думок або образів для посилення враження. Весь вірш [П. Грабовського "Справжні герої"] побудований на антитезі: справжні герої протистоять псевдогероям; активна дія народних борців протиставлена пустій і безплідній романтиці буржуазно-дворянських поетів (Укр. літ., 9, 1957, 174).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | антитеза | антитези |
Родовий | антитези | антитез |
Давальний | антитезі | антитезам |
Знахідний | антитезу | антитези |
Орудний | антитезою | антитезами |
Місцевий | на/у антитезі | на/у антитезах |
Кличний | антитезо | антитези |