шумовий
ШУМОВИЙ, а, е. Стос. до шуму (див. шум11); пов'язаний з творенням, відтворенням шуму. Буланчик б'є у вокзальний дзвін, свистить у сюрчок, як паровоз, і на шумовому приладі зображає шум поїзда, що відходить від станції (Лев., Драми.., 1967, 350); Деркач. Цей шумовий інструмент існує на Україні з незапам'ятних часів і передається від покоління до покоління. Його частенько застосовують в сільських шумових оркестрах (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 21); *Образно. Загриміла шумова музика трудового міста (Головко, Мати, 1940, 192).
Шумовий оркестр - оркестр, який складається переважно з ударних інструментів. Аліна побачила Костя Хмеля, який сів коло неї з деркачкою в руці, виданою йому як учасникові шумового оркестру (Ю. Янов., II, 1954, 91).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шумовий | шумова | шумове | шумові |
Родовий | шумового | шумової | шумового | шумових |
Давальний | шумовому | шумовій | шумовому | шумовим |
Знахідний | шумовий, шумового | шумову | шумове | шумові, шумових |
Орудний | шумовим | шумовою | шумовим | шумовими |
Місцевий | на/у шумовому, шумовім | на/у шумовій | на/у шумовому, шумовім | на/у шумових |