облом
ОБЛОМ, у, ч., рідко. 1. Дія за знач. обломити і обломитися.
2. спец. Найпростіша архітектурна деталь. Обломи - ..частина декоративного оздоблення ордера.. або відповідної частини стіни, карниза та ін. (Архіт. Рад. Укр., 8, 1970, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | облом | обломи |
Родовий | облому | обломів |
Давальний | обломові, облому | обломам |
Знахідний | облом | обломи |
Орудний | обломом | обломами |
Місцевий | на/у обломі | на/у обломах |
Кличний | обломе | обломи |
обломити
ОБЛОМИТИ див. обламувати2.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обломлю | обломимо |
2 особа | обломиш | обломите |
3 особа | обломить | обломлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обломив | обломили |
Жіночий рід | обломила | |
Середній рід | обломило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обломімо | |
2 особа | обломи | обломіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обломивши |