низ
НИЗ, у, ч. 1. Нижня частина предмета. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг (Коцюб., І, 1955, 79); З низу і майже до верху вікна були замуровані (Чорн., Визвол. земля, 1959, 85); // рідко. Те саме, що виворіт. - Я так білю, щоб верх полотна був на сонці, а низ у воді (Стельмах, І, 1962, 311).
2. Низька місцевість; низина. Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє (Щог., Поезії, 1958, 87); Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах (Мирний, IV, 1955, 219); Білі тумани в передчутті сонця занепокоїлися по низах (Гончар, III, 1959, 434).
3. Нижня течія ріки, а також прилегла до неї територія. В VII ст. в низах Волги утворилася сильна Хазарська держава (Іст. СРСР, І, 1956, 28); З усіх усюд піднялися козаки: від Чигирина, від Переяслава, від Батурина, від дніпровського низу... (Довж., І, 1958, 272).
4. тільки мн. Широкі маси трудового населення. Турбай з повагою глянув на Кузя. Зібраний, підтягнутий, навіть елегантний, він здався йому уособленням тієї розумової енергії, яку партія спрямувала в народ, в найглибші низи (Руд., Остання шабля, 1959, 93); Царизм душив, нищив талановитих людей, виходців з низів (Чаб., Шляхами.., 1961, 42).
5. тільки мн. Низькі звуки, ноти. Голос мав [Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах, а на низах - міцний, глибокий, який гармонійно пасував до його могутньої постаті (Минуле укр. театру, 1953, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | низ | низи |
Родовий | низу | низів |
Давальний | низові, низу | низам |
Знахідний | низ | низи |
Орудний | низом | низами |
Місцевий | на/у низу | на/у низах |
Кличний | низе | низи |
низовий
НИЗОВИЙ, а, е. 1. Який дме низом або знизу, перев. від води (про вітер). Душно так, млосно... Коли б хоч легенький подих низового вітру приніс на своїх крилах прохолоду (Коцюб., І, 1955, 180); Від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер (Скл., Святослав, 1959, 7).
2. Розташований у низині (у 1 знач.) або нижче від чого-небудь. Ще раз глянули ми знизу на верх Шевченкової гори .. і поїхали низовою дорогою в Канів (Н.-Лев., II, 1956, 387); Низові луки лівого берега до виднокругу залиті холодною чистою водою (Собко, Вогонь.., 1947, 99); Дніпровські плавні - це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (Гончар, II, 1959, 372).
3. Який живе, перебуває в низов'ї ріки. - Варта низова з Дніпра шле звідомлення, що посол турецького султана Осман-ага минув сторожові лінії (Вітч., 4, 1947, 22); Ідуть полем, долами крутими Руські люди - з Дону побратими, А ще з ними низова голота (Мал., Звенигора, 1959, 230).
Низове козацтво, іст. - запорізькі козаки, що жили в низов'ї Дніпра. Художнім досягненням П. Панча є детальний опис життя, побуту, звичаїв січового і низового козацтва (Іст. укр. літ., II, 1956, 456).
4. Створений низькими звуками; подібний до баса. М'який низовий баритон [Казанцева] лащився до її душі, і все ще лунав глибоко, глибоко в серці (Н.-Лев., III, 1956, 138).
5. Який обслуговує, безпосередньо зв'язаний з широкими народними масами. Роль низових осередків у житті нашої партії, в її боротьбі за побудову комунізму надзвичайно велика (Ком. Укр., 4, 1963, 8); Партія мудро й послідовно спрямовує кожного керівного й низового працівника до діяльності творчої (Вітч., 6, 1962, 164); - Згодом довелося посопіти і на низовій роботі. Секретарював у сільраді (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 76).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | низовий | низова | низове | низові |
Родовий | низового | низової | низового | низових |
Давальний | низовому | низовій | низовому | низовим |
Знахідний | низовий, низового | низову | низове | низові, низових |
Орудний | низовим | низовою | низовим | низовими |
Місцевий | на/у низовому, низовім | на/у низовій | на/у низовому, низовім | на/у низових |