надколювання
НАДКОЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. надколювати і надколюватися. Надколювання і вимочування плодів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | надколювання | надколювання |
Родовий | надколювання | надколювань |
Давальний | надколюванню | надколюванням |
Знахідний | надколювання | надколювання |
Орудний | надколюванням | надколюваннями |
Місцевий | на/у надколюванні | на/у надколюваннях |
Кличний | надколювання | надколювання |