малограмотний
МАЛОГРАМОТНИЙ, а, е. 1. Який не вміє добре читати й писати, мало знає. - Де вже нам! - казали передні, - ми люди малограмотні або й зовсім неграмотні: куди нам полічити отаку силу! (Вас., І, 1959, 69); [Тарас:] Значить, ви малограмотний ще чоловік, ..а вам вже пора навчитись добре читати... (Корн., І, 1955, 170); // Погано обізнаний у певній галузі знань. Технічно малограмотна людина.
2. Написаний, виконаний з помилками, без належних знань. Малограмотний твір.
МАЛОГРАМОТНІСТЬ , ності, ж. Абстр. ім. до малограмотний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | малограмотний | малограмотна | малограмотне | малограмотні |
Родовий | малограмотного | малограмотної | малограмотного | малограмотних |
Давальний | малограмотному | малограмотній | малограмотному | малограмотним |
Знахідний | малограмотний, малограмотного | малограмотну | малограмотне | малограмотні, малограмотних |
Орудний | малограмотним | малограмотною | малограмотним | малограмотними |
Місцевий | на/у малограмотному, малограмотнім | на/у малограмотній | на/у малограмотному, малограмотнім | на/у малограмотних |