комбайн
КОМБАЙН, а, ч. Складна машина, що одночасно виконує роботу кількох машин, цикл виробничих процесів. Не тільки трактори загули, з'явилися на полях і комбайни (Рильський, III, 1956, 51); А ось, поглянь,- комбайн такий, що швидко, без зусилля рубає й сипле в риштаки потрощене вугілля (Забіла, Малим.., 1958, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комбайн | комбайни |
Родовий | комбайна | комбайнів |
Давальний | комбайнові, комбайну | комбайнам |
Знахідний | комбайн | комбайни |
Орудний | комбайном | комбайнами |
Місцевий | на/у комбайні | на/у комбайнах |
Кличний | комбайне | комбайни |
комбайновий
КОМБАЙНОВИЙ, а, е. Прикм. до комбайн. - Цокотав у вас - молодець! - сказав Кошик, дивлячись на комбайновий агрегат (Автом., В. Кошик, 1954, 285); Комбайнові ножі; // Який здійснюється за допомогою комбайна. Застосування двофазного комбайнового збирання зернових культур.. викликає додаткові затрати (Колг. Укр., 1, 1957, 7); // Який виробляв комбайни. Комбайновий завод.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | комбайновий | комбайнова | комбайнове | комбайнові |
Родовий | комбайнового | комбайнової | комбайнового | комбайнових |
Давальний | комбайновому | комбайновій | комбайновому | комбайновим |
Знахідний | комбайновий, комбайнового | комбайнову | комбайнове | комбайнові, комбайнових |
Орудний | комбайновим | комбайновою | комбайновим | комбайновими |
Місцевий | на/у комбайновому, комбайновім | на/у комбайновій | на/у комбайновому, комбайновім | на/у комбайнових |