хрип
ХРИП, у, ч. 1. Сиплий нечистого тону звук, який видається при утрудненому диханні, нездоровому або пересохлому горлі тощо. Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, благання о поміч, хрип конаючих, дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил - усе те зіллялося в один несказанний галас, в одну хвилю диких згуків... (Коцюб., І, 1955, 185); Проминули день і ніч.., але Ант не приходив до пам'яті, весь у вогні лежав на помості, з грудей його виривались хрипи й свист, часом він заходився від кашлю, простягав перед собою руки (Скл., Святослав, 1959, 16); Шелеснуло гілля, почувся хряск, хрип, і Світлана заплющила очі. За якусь мить чийсь розпалений кінь уже похропував перед нею (Гончар, II, 1959, 99); Я спробував був заспівати, та з пересохлого горла вирвався якийсь нечутний навіть самому мені хрип і враз обірвався (Сміл., Сашко, 1957, 149); // Сипле звучання чого-небудь. Над Темзою туман повис І тихий хрип сирен (Бажан, Роки, 1957, 181); *Образно. Та якось у чорний вечір, Під вітру сонного хрип, Розказував дивні речі Солдат рядовий Пилип (Рильський, II, 1960, 58).
З хрипом - із звуками, що свідчать про утруднене дихання. У клапті розлетілася чорна крамна сорочка. Гандзюк закрив обличчя руками і страшно, з риком і хрипом, закричав від болю на всю канцелярію (Кос., Новели, 1962, 213); Команда стражників, наступаючи від причалених плотів, з хрипом лізла на людей (Гончар, Таврія, 1952, 95).
2. Хрипле мовлення, хриплуватий голос. - Ей, газдо, чого зажурились? - крикнув Іван. Але голосу свого не почув, тільки хрип (Кол., Терен.., 1959, 210); Я тихо йшов. Ось тин, колоди, копиць і хат смутні горби. І раптом чую хрип: «Вальода!..» і шум глухої боротьби, і тихий стогін... (Сос., II, 1958, 387); - Був [голос], Тарасе Демидовичу, був колись, у ваші роки. А тепер тільки хрип лишився... (Збан., Малин. дзвін, 1958, 146).
3. Шум у легенях при деяких захворюваннях. Вчора був у мене лікар, вислухав мене ще раз, сказав, що бачить велику зміну до кращого, що хрип чутно тільки при значно глибокому диханні (Л. Укр., V, 1956, 389); За ним ще довгенько дививсь я, Поки в лісі не щез у яру, Но ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Фр., XIII, 1954, 138).
◇ Хрипи відбити (одбити) кому - пошкодити легені кому-небудь. Як Прохор вертався з корчми, підстерегли [сусіди] його, напались і так побили, що одбили йому хрипи; кров полилась носом і ротом. Прохор од того часу кашляв, хирів та й умер перед самою волею (Н.-Лев., III, 1956, 335); [Соцький:] Інший чоловік б'є-б'є жінку, хрипи їй одіб'є, в'язи зверне... (Кроп., II, 1958, 489).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хрип | хрипи |
Родовий | хрипу | хрипів |
Давальний | хрипові, хрипу | хрипам |
Знахідний | хрип | хрипи |
Орудний | хрипом | хрипами |
Місцевий | на/у хрипі | на/у хрипах |
Кличний | хрипе | хрипи |
хрипнути
ХРИПНУТИ1, ну, неш, недок. Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою. - Про голос, як і про зброю, треба дбати,- повчав він далі.. - А в нас, на жаль, є ще такі одиниці, яким це байдуже.. Знати цього не хочуть, ідуть в гори, п'ють із струмків, а потім застуджуються, хрипнуть... (Гончар, І, 1954, 446); // Втрачати чистоту і звучність, ставати хрипким (про голос). Пора й перестати, бо є кінець сльозам, є край і лементові: голос хрипне, сльози сохнуть, опускаються в серце, на дно душі (Мирний, III, 1954, 19).
ХРИПНУТИ2, ну, неш док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрипіти. Зітхнула мати.- Нема вже, діти, нашого батька. - А де ж? - хрипнув Артем (Головко, II, 1957, 387); Разом із свистом боцмана, який віщував, що за хвилину сходи будуть підняті, біля під'їзду хрипнула сирена таксомотора (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 295).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрипну | хрипнемо |
2 особа | хрипнеш | хрипнете |
3 особа | хрипне | хрипнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрипнутиму | хрипнутимемо |
2 особа | хрипнутимеш | хрипнутимете |
3 особа | хрипнутиме | хрипнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хрип | хрипли |
Жіночий рід | хрипла | |
Середній рід | хрипло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрипнімо | |
2 особа | хрипни | хрипніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хрипнучи | |
Минулий час | хрипши |