кашляти
КАШЛЯТИ, яю, яєш, недок. Видавати звуки кашлю. А я, отож таки вночі, Іду та кашляю йдучи (Шевч., II, 1963, 411); До вечора Семен зовсім охляв і став кашляти та стогнати вголос (Л. Укр., III, 1952, 638); Я гойдаюсь на мокрій лозі, і кашляю гучно, й регочу, щасливий: я чую весну (Довж., Зач. Десна, 1957, 483); * Образно. Важко кашляли гармати та в'їдливо цінькали кулі (Епік, Тв., 1958, 377); // Хворіти на кашель. Прохор од того часу кашляв, хирів та й умер перед самою волею (Н.-Лев., III, 1956, 335); Мирон усе кашляв та аж ісхуд неначе (Головко, І, 1957, 136).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кашляю | кашляємо |
2 особа | кашляєш | кашляєте |
3 особа | кашляє | кашляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кашлятиму | кашлятимемо |
2 особа | кашлятимеш | кашлятимете |
3 особа | кашлятиме | кашлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кашляв | кашляли |
Жіночий рід | кашляла | |
Середній рід | кашляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кашляймо | |
2 особа | кашляй | кашляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кашляючи | |
Минулий час | кашлявши |