приміром
ПРИМІРОМ, присл., розм. Те саме, що наприклад. - Трошки ваші синки поскучають - без того не можна в світі, а там злюбиться - молодці будуть, от як і я, приміром кажучи! (Вовчок, І, 1955, 277); - А скільки процентів дали б купці, приміром? - спитав отець Палладій (Н.-Лев., III, 1956, 381); - Я й зараз пригадую. - Що? - Так... всячину... - Приміром? - Приміром, вашу лебедину легенду (Гончар, III, 1959, 196).
примір
ПРИМІР, у, ч., розм., заст. Те саме, що приклад1. Колгоспний двір усякому двору примір (Укр.. присл.., 1955, 356); Заохотив мене до писательства також примір товариша Ісидора Пасічинського, котрий ще в нижчій гімназії почав друкувати свої вірші (Фр., І, 1955, 13); Примір не довго б показати, - Та - цур йому. Нащо чіпать... (Гл., Вибр., 1951, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | примір | приміри |
Родовий | приміру | примірів |
Давальний | примірові, приміру | примірам |
Знахідний | примір | приміри |
Орудний | приміром | примірами |
Місцевий | на/у примірі | на/у примірах |
Кличний | приміре | приміри |