ґарувати
ГАРУВАТИ 1, ГЕРУВАТИ і ГИРУВАТИ, ую, уєш, недок., заст. 1. неперех. Важко, без відпочинку працювати. [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів (Фр., IX, 1952, 139); Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися (Ков., Тв., 1958, 103).
2. перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). Що це він герує? Дорого герує за вола (Сл. Гр.); Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте (Сл. Гр.).
3. неперех. Прямувати. Гируємо аж у саму столицю Петербург (Шевч., VI, 1957, 82).
4. перех. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Греб., І, 1957, 60).
ГАРУВАТИ2, ую, уєш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ґарую | ґаруємо |
2 особа | ґаруєш | ґаруєте |
3 особа | ґарує | ґарують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ґаруватиму | ґаруватимемо |
2 особа | ґаруватимеш | ґаруватимете |
3 особа | ґаруватиме | ґаруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ґарував | ґарували |
Жіночий рід | ґарувала | |
Середній рід | ґарувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ґаруймо | |
2 особа | ґаруй | ґаруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ґаруючи | |
Минулий час | ґарувавши |