ярмарчанин
ЯРМАРЧАНИН, а, ч., розм. Той, хто продає або купує на ярмарку. Явтух Каленикович помічає цікаві погляди ярмарчан, що фіксують його надто довгу розмову з жінкою (Ю. Янов., II, 1954, 183); Вершники рушили далі, а за ними, мов за кораблем пінява хвиля, забурунив збуджений галасливий натовп ярмарчан (Добр., Очак. розмир, 1965, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ярмарчанин | ярмарчани |
Родовий | ярмарчанина | ярмарчан |
Давальний | ярмарчанинові, ярмарчанину | ярмарчанам |
Знахідний | ярмарчанина | ярмарчан |
Орудний | ярмарчанином | ярмарчанами |
Місцевий | на/у ярмарчанині, ярмарчанинові | на/у ярмарчанах |
Кличний | ярмарчанине | ярмарчани |